понатруджувати

Понатруджувати, -джую, -єш

гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понатруджувати — понатру́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. понатруджувати — ПОНАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Тривалою, важкою дією або працею натомити, натрудити до болісного стану все тіло або окремий його орган. Понатруджували, понатирали діти ноги поки дійшли до міста (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах