понатруджувати
Понатруджувати, -джую, -єш
гл. То-же, что и натрудити, но во множествѣ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понатруджувати — понатру́джувати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понатруджувати — ПОНАТРУ́ДЖУВАТИ, ую, уєш, док., що, розм. Тривалою, важкою дією або працею натомити, натрудити до болісного стану все тіло або окремий його орган. Понатруджували, понатирали діти ноги поки дійшли до міста (С. Васильченко). Словник української мови у 20 томах