понуритися
Понуритися, -рюся, -ришся
гл. Угрюмо опустить голову. Ой вийде брат, — понуриться, вийде матір, — зажуриться. АД. І. 270. Посідали, понурились, ніхто й пари з рота не пустив. Стор. II. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- понуритися — пону́ритися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- понуритися — див. понурюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понуритися — ПОНУ́РИТИСЯ див. пону́рюватися. Словник української мови у 20 томах
- понуритися — ПОХНЮ́ПИТИСЯ розм. (від сорому, поганого настрою, смутку схилити голову, спрямувати погляд додолу), ПОНУ́РИТИСЯ, ПОСУ́ПИТИСЯ, НАХНЮ́ПИТИСЯ розм., УХНЮ́ПИТИСЯ діал. — Недок.: хню́питися, похню́плюватися рідше пону́рюватися, су́питися, нахню́плюватися. Словник синонімів української мови
- понуритися — ПОНУ́РИТИСЯ див. пону́рюватися. Словник української мови в 11 томах