1. Словник української мови Грінченка

понуруватий

Понуруватий, -а, -е

Смотрящій въ землю, повѣсившій голову, угрюмый. Н. Вол. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. понуруватий — див. похмурий; сумний Словник синонімів Вусика
  2. понуруватий — -а, -е. Трохи понурий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. понуруватий — ПОНУ́РУВАТИЙ, а, е. Трохи понурий. Словник української мови у 20 томах
  4. понуруватий — Пону́руватий, -та, -те Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. понуруватий — ПОНУ́РУВАТИЙ, а, е. Трохи понурий. Словник української мови в 11 томах