понімати
Поніма́ти, -ма́ю, -єш
сов. в. поня́ти, пойму, -меш, гл.
1) Ловить, поймать, схватывать, схватить. Поняв ти мені зайця. Чуб. II. 189. За Дунаєм та за річкою язика поняли. Грин. III. 604.
2) — кого. Женить на комъ; жениться на комъ. Не вспів отець і мати за молодого сина подружжя поняти. Мет. 349. Уже ж твій синок оженився: поняв собі паняночку. Мет. 448. Поняв собі багату жінку. МВ. (О. 1862. І. 72).
3) Покрывать, покрыть, занять, затапливать, затопить. Поняла вода всю землю. К. Грам. 65. Ой вже діда вода по коліна поняла. н. п.
4) Охватывать, охватить. Гнів... понімав його душу. МВ. (О. 1862. І. 84). Поняли Бога жалощі до людей. ЕЗ. V. 112. Хилитися під нашу волю стали, бо їх наука наша поняла. К. ПС. III. 8.
5) поня́ти віри. Повѣрить. Брат і віри поняв. Рудч. Ск. І. 132. Не поняв віри словам моїм. Св. Л. І. 20.
Значення в інших словниках
- понімати — поніма́ти дієслово недоконаного виду затоплювати; охоплювати; опановувати; брати за жінку — рідко розм. Орфографічний словник української мови
- понімати — див. поймати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- понімати — 1. второпати, повторопати, сторопати, уторопати, добирати, добрати, дібрати, доглупуватися, доглупатися, подоглупуватися, збагнути, позбагнути, зметикувати, зметикнути, позметикувати, уметикувати, уметикнути, повметикувати, змірковувати, зміркувати... Словник чужослів Павло Штепа
- понімати — ПОНІМА́ТИ див. пойма́ти. Словник української мови у 20 томах
- понімати — I. ЗАТО́ПЛЮВАТИ (покривати водою якийсь простір, поверхню чого-небудь — перев. під час повені, зливи), ЗАТОПЛЯ́ТИ, ЗАЛИВА́ТИ, НАВОДНЯ́ТИ, НАВО́ДНЮВАТИ, ПОЙМА́ТИ, ПОНІМА́ТИ розм., ПОТОПЛЯ́ТИ рідше; ПІДТО́ПЛЮВАТИ, ПІДТОПЛЯ́ТИ (знизу або частково). — Док. Словник синонімів української мови
- понімати — Поніма́ти, див. пойма́ти пойма́ти(ся) і поніма́ти(ся), -ма́ю(ся), -ма́єш(ся); по(й)ня́тися, пойму́(ся), -йме́ш(ся); по(й)ня́в(ся), -няла́(ся). Його́ пойня́в жах Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- понімати — ПОНІМА́ТИ див. пойма́ти. Словник української мови в 11 томах