поохочувати

Поохо́чувати, -чую, -єш

сов. в. поохо́тити, -хо́чу, -тиш, гл. Поощрять, поощрить. Батько не поохочував мене до цюю, а я таки зробив, та й вийшло погано. Рк. Левиц.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поохочувати — поохо́чувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. поохочувати — див. радити Словник синонімів Вусика
  3. поохочувати — -ую, -уєш, недок., поохотити, -очу, -отиш, док., перех., діал. Заохочувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. поохочувати — ПООХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПООХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., кого – що, діал. Заохочувати. Батько не поохочував мене до цього. Словник української мови у 20 томах
  5. поохочувати — ПООХО́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПООХО́ТИТИ, о́чу, о́тиш, док., перех., діал. Заохочувати. Батько не поохочував мене до цього. Словник української мови в 11 томах