1. Словник української мови Грінченка

попасище

Попасище, -ща

с. Пастбище. Оце коло хутора і попасище має. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попасище — попа́сище іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попасище — див. пасовисько Словник синонімів Вусика
  3. попасище — -а, с., розм. Те саме, що пасовище. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попасище — ПОПА́СИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пасови́ще. Оце коло хутора і попасище має (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  5. попасище — ПАСОВИ́ЩЕ (місце, де пасеться худоба, птиця), ПАСОВИ́СЬКО, ВИ́ПАС, ЦА́РИНА, ПА́ША, ПАСТІВНИ́К розм., ПО́ПА́С розм., ПОПА́СИЩЕ розм., ПА́СТІВЕНЬ (ПА́СТОВЕНЬ) діал., ПАШНЯ́ діал. Словник синонімів української мови
  6. попасище — ПОПА́СИЩЕ, а, с., розм. Те саме, що пасови́ще. Оце коло хутора і попасище має (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах