попектися
Попекти́ся, -печу́ся , -че́шся
гл.
1) Испечься (о многомъ). Гарно паляниці попеклися. Славяносерб. у.
2) Обжечься. Він, кажуть, на якомусь заводі робив і там дуже попікся, ото й шрамуватий того такий. Пирятин. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попектися — попекти́ся дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попектися — -ечуся, -ечешся, док. 1》 Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. || у сполуч. зі сл. смага. Стати сухими і шершавими від внутрішнього жару, спраги (про губи). || у сполуч. зі сл. кропива. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попектися — ПОПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док. 1. Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. Він Сіркові набрав [галушок] у полумисок: так уже йому годить, щоб він часом гарячим не попікся!... Словник української мови у 20 томах
- попектися — Попікся на молоці, то й на воду дуєш. Хто один раз потрапив у біду, той на другий раз вже є надмірно обережний. Приповідки або українсько-народня філософія
- попектися — ПОПЕКТИ́СЯ, ечу́ся, ече́шся, док. 1. Одержати опіки або зазнати відчуття болю від вогню, сонця, чого-небудь гарячого, їдкого. Він Сіркові набрав [галушок] у полумисок: так уже йому годить, щоб він часом гарячим не попікся! (Укр.. казки, легенди.. Словник української мови в 11 томах