поперчити

Поперчи́ти, -чу́, -чи́ш

гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поперчити — поперчи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поперчити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що, розм. Присмачити страву перцем. * Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
  4. поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. *Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (Ковінька, Кутя.., 1960, 59). Словник української мови в 11 томах