поперчити
Поперчи́ти, -чу́, -чи́ш
гл. Посыпать перцемъ. З смаженої капусти поперченої... ліплять пироги. МУЕ. І. 99.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поперчити — поперчи́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поперчити — -чу, -чиш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., що, розм. Присмачити страву перцем. * Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (О. Ковінька). Словник української мови у 20 томах
- поперчити — ПОПЕРЧИ́ТИ, чу́, чи́ш, док., перех., розм. Присмачити страву перцем. *Образно. Добре поперчив і добре й гірчицею помастив. Надрукували мій фейлетон (Ковінька, Кутя.., 1960, 59). Словник української мови в 11 томах