поплісок
Поплісок, -ска
м. Родъ большой лужи, оставшейся послѣ половодья или большого дождя на мѣстѣ покрытомъ травой. Там гарно полотна слати у поплісках. Черниг. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поплісок — і поплюсок, -ска, ч., діал. Велика калюжа – вислід повені чи зливи на місці, вкритому травою. Великий тлумачний словник сучасної мови