попоробити
Попоробити, -блю, -биш
гл. Поработать много, наработаться. Попороби до поту, то й попоїси в охоту. Грин. II. 309.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попоробити — попороби́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- попоробити — -роблю, -робиш; мн. попороблять; док., розм. Працювати тривалий час. || Працювати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попоробити — ПОПОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. попоро́блять; док., розм. Працювати тривалий час. Ти ще молода дитина: тобі тільки дев'ятнадцятий пійшов. Ще годів п'ять попороби, тоді й сам порозумнішаєш (Ганна Барвінок); // Працювати якийсь час. Словник української мови у 20 томах
- попоробити — ПОПОРОБИ́ТИ, роблю́, ро́биш; мн. попоро́блять; док., розм. Працювати тривалий час. Ти ще молода дитина: тобі тільки дев’ятнадцятий пійшов. Ще годів п’ять попороби, тоді й сам порозумнішаєш (Барв., Опов.., 1902, 246); // Працювати якийсь час. Словник української мови в 11 томах