поприк

По́прик, -ку

м. Перець. І варена, і печена, і поприком напопрена. Гол. IV. 530.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поприк — -у, ч., зах. Перець. Великий тлумачний словник сучасної мови