попробуркувати

Попробуркувати, -кую, -єш

гл. Пробудить (многихъ). Насилу дітей попробуркував.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попробуркувати — попробу́ркувати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. попробуркувати — -ую, -уєш, док., перех., розм. 1》 Пробуркати від сну всіх чи багатьох. 2》 перен. Залучити до активної діяльності всіх чи багатьох. 3》 перен. Викликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., кого, що, розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Б. Грінченка). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. попробуркувати — ПОПРОБУ́РКУВАТИ, ую, уєш, док., перех., розм. 1. Пробуркати від сну всіх або багатьох. Насилу дітей попробуркував (Сл. Гр.). 2. перен. Залучити до активної діяльності всіх або багатьох. 3. перен. Ви́кликати, збудити які-небудь думки, почуття і т. ін. Словник української мови в 11 томах