попустувати
Попустува́ти, -ту́ю, -єш
гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- попустувати — попустува́ти 1 дієслово доконаного виду попустува́ти 2 дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- попустувати — I -ую, -уєш, док. Пустувати якийсь час. II -ує, док. Бути порожнім, не зайнятим ким-, чим-небудь, незаселеним і т. ін. якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
- попустувати — ПОПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Пустувати якийсь час. Хлопці попустували трохи, а далі .. майнули на базар (М. Коцюбинський); Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (А. Словник української мови у 20 томах
- попустувати — ПОПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Пустувати якийсь час. Хлопці попустували трохи, а далі.. майнули на базар (Коцюб., І, 1955, 132); Гостра, неспокійна Па-лажка таки й ненавидить Михайла. Словник української мови в 11 томах