попустувати

Попустува́ти, -ту́ю, -єш

гл. Пошалить. Пу, попустували трохи — і годі!

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попустувати — попустува́ти 1 дієслово доконаного виду попустува́ти 2 дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. попустувати — I -ую, -уєш, док. Пустувати якийсь час. II -ує, док. Бути порожнім, не зайнятим ким-, чим-небудь, незаселеним і т. ін. якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. попустувати — ПОПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Пустувати якийсь час. Хлопці попустували трохи, а далі .. майнули на базар (М. Коцюбинський); Гостра, неспокійна Палажка таки й ненавидить Михайла. Якийсь уже він поважний дуже: ні похихотіти з ним, ні попустувати (А. Словник української мови у 20 томах
  4. попустувати — ПОПУСТУВА́ТИ¹, у́ю, у́єш, док. Пустувати якийсь час. Хлопці попустували трохи, а далі.. майнули на базар (Коцюб., І, 1955, 132); Гостра, неспокійна Па-лажка таки й ненавидить Михайла. Словник української мови в 11 томах