1. Словник української мови Грінченка

попід

Попід

пред.

1) Подъ. Попід темним гаєм. Шевч. Попід очі смуги. Св. Л. 103.

2) Вдоль чего. Ото пішов наш шлях попід ліс. Литин. у. Пішов любко попід ниви, попід левадочку. Ой не видко його стану, лише головочку. Гол. IV. 459.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попід — попі́д прийменник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. попід — див. близько; уздовж Словник синонімів Вусика
  3. попід — прийм., із знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. попід виражають: Просторові відношення: 1》 із знах. і оруд. в. Уживається на позначення предмета або місця: а) під низ яких спрямовано дію (знах. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. попід — ПОПІ́Д, прийм., із знах. і оруд. в. Сполучення з прийм. попі́д виражають: Просторові відношення 1. із знах. і оруд. в. Уживається при означенні предмета або місця; // з оруд. в. Уживається при позначенні предмета, покриву, шару і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. попід — попід: ◊ попід па́ху → паха Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. попід — Попід, прийм. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. попід — ПОПІ́Д, прийм., із знах. і оруд. відмінками. Сполучення з прийм. попі́д виражають: Просторові відношення 1. із знах. і оруд. в. Уживається при позначенні предмета або місця: а) під низ яких спрямована дія (знах. в.). Словник української мови в 11 томах