1. Словник української мови Грінченка

попідлі

Попідлі

нар. Подлѣ, возлѣ. Ой взяв же єго попідлі коня, а повіз ею а в чеську землю. Гол. II. 30.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. попідлі — присл., зах. Біля, побіля. Великий тлумачний словник сучасної мови