1. Словник української мови Грінченка

порипіти

Порипі́ти, -плю́, -пи́ш

гл. Поскрипѣть.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порипіти — порипі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порипіти — -плю, -пиш; мн. пориплять; док. 1》 Рипіти якийсь час. 2》 розм. Піти, поїхати кудись, супроводжуючи свій рух рипінням. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порипіти — ПОРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. порипля́ть; док. 1. Рипіти якийсь час. Обидва [Шестірний і офіцер] знялися; порипіли чобітьми – і вийшли (Панас Мирний); Северин покрутився перед дзеркалом, поцмокав язиком, посвистів, порипів чобітьми... Словник української мови у 20 томах
  4. порипіти — ПОРИПІ́ТИ, плю́, пи́ш; мн. порипля́ть; док. 1. Рипіти якийсь час. Обидва [Шестірний і офіцер] знялися; порипіли чобітьми — і вийшли (Мирний, І, 1954, 355); Северин покрутився перед дзеркалом, поцмокав язиком, посвистів, порипів чобітьми... Словник української мови в 11 томах