порозсікати
Порозсіка́ти, -ка́ю, -єш
гл. Разсѣчь (во множествѣ).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порозсікати — порозсіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- порозсікати — ПОРОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Розсікти все або багато чого-небудь. Порозсікати пута. Словник української мови у 20 томах
- порозсікати — Порозсіка́ти, -ка́ю, -ка́єш; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)