порозсікати

Порозсіка́ти, -ка́ю, -єш

гл. Разсѣчь (во множествѣ).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порозсікати — порозсіка́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. порозсікати — ПОРОЗСІКА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що, розм. Розсікти все або багато чого-небудь. Порозсікати пута. Словник української мови у 20 томах
  3. порозсікати — Порозсіка́ти, -ка́ю, -ка́єш; звич. мн. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)