поростити

Поростити, -рощу, -стиш

гл. Возрастить. Бог поростив. Черк. у. Бог поростив хліб добрий. Міусск. окр.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поростити — порости́ти дієслово доконаного виду зростити, виростити — про багатьох, багато чого-небудь) розм. Орфографічний словник української мови
  2. поростити — ПОРОСТИ́ТИ, рощу́, сти́ш, док., кого, що, розм. Зростити, виростити (про багатьох, багато чого-небудь). Бог поростив хліб добрий (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  3. поростити — порости́ мо́хом. 1. Давно минути, забутися, зникнути і т. ін. Що було, те мохом поросло (Укр.. присл..). 2. Зістарітися, постаріти (про людину). Одна на другу (ворони) позирали; Неначе три сестри старі, Що дівували, дівували, Аж поки мохом поросли (Т. Фразеологічний словник української мови