порочно
Поро́чно
нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. І. 102).
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- порочно — поро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- порочно — Присл. до порочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний. Словник української мови у 20 томах
- порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний. Словник української мови в 11 томах