порочно

Поро́чно

нар. Погодно. Жив тут недалеко у пана одного він порочно. МВ. (О. 1862. І. 102).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порочно — поро́чно прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. порочно — Присл. до порочний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний. Словник української мови у 20 томах
  4. порочно — ПОРО́ЧНО. Присл. до поро́чний. Словник української мови в 11 томах