1. Словник української мови Грінченка

порплиця

Порплиця, -ці

ж.

1) Желѣзная планка въ верхнемъ мельничномъ камнѣ, въ нее входитъ верхній конецъ веретена, вращающаго жерновъ. Вас. 179. Мик. 481. Kolb. І. 61.

2) мн. Струпья на головѣ. ЗЮЗО. І. 173.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порплиця — по́рплиця іменник жіночого роду залізна планка Орфографічний словник української мови
  2. порплиця — -і, ж. Залізна планка у верхньому млиновому камені. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порплиця — ПО́РПЛИЦЯ, і, ж. Залізна планка у верхньому млиновому камені. [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається, кулак чи порплиця: цюк раз, цюк удруге – і полагодив! А тут щоденна, щохвилинна біда!.. (М. Кропивницький). Словник української мови у 20 томах
  4. порплиця — Залізний підшипник для веретена, залізна планка у верхньому жорні млина Словник застарілих та маловживаних слів
  5. порплиця — ПО́РПЛИЦЯ, і, ж. Залізна планка у верхньому млиновому камені. [Кукса:] Ну, як ти даси їм [дочкам] ради? Це ж не те, що там, як бува у млині, що-небудь поламається, кулак чи порплиця: цюк раз, цюк удруге — і полагодив! А тут щоденна, щохвилинна біда!.. (Кроп., І, 1958, 175). Словник української мови в 11 томах