1. Словник української мови Грінченка

порскенький

Порский, порський, -а, -е

1) Рѣзвый, быстрый. О. 1862. V. Кух. 38. Порськенький хлопчик. Черк. у. Почувши волю, кінь порский геть степом вибриком побрався. Греб. 354.

2) Легко раскалывающійся. Та ясена важче колоти, ніж дуба, дуб куди порскіший за ясена. Брацл. у.

3) Быстро выскальзывающій, скользкій. Той хлопець порський як в'юн: ти його побори, а він так тобі попід руками й випорсне. Кіевск. у. Чоловік такий порський, що з усякої біди знайде як викрутитись. Кіевск. у. Мило таке перське — не вдержиш. Кіевск. у. ум. порске́нький, порськенький. Котл. Ен. III. 72.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порскенький — ПОРСКЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до порски́й. Одна дівча [дівчинка] була гостренька.., Швидка, гнучка, хвистка, порскенька (І. Котляревський). Словник української мови у 20 томах
  2. порскенький — ПОРСКЕ́НЬКИЙ, а, е. Пестл. до порски́й. Одна дівча [дівчинка] була гостренька.., Швидка, гнучка, хвистка, порскенька (Котл., І, 1952, 154). Словник української мови в 11 томах