порубок

Пору́бок, -бка

м. Подать, сборъ на общественныя потребности (содержаніе писаря, учителя, сторожей и пр.). Вх. Зн. 53.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порубок — -бка, ч., іст., зах. Збір на громадські потреби (утримання писаря, вчителя, сторожів і т. ін.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. порубок — ПОРУ́БОК, а, ч., заст. Подать, збір грошей на громадські потреби. Словник української мови у 20 томах