поругонька

Пору́га, -ги

ж. Поруганіе, оскорбленіе. Віри своєї християнської у поругу вічні часи не подайте. АД. II. 7. Я знаю, що ти мої сестри не лишиш в поругу. Федьк. ум. поругонька. Мет. 141.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me