порядочок

Порядок, -дку

м.

1) Порядокъ. Сирота плаче, сильненько ридає, що порядку немає. Мет.

2)давати. Распоряжаться.

3) у поря́док. По порядку. Маркев. 128. ум. порядочок. Рад би я встати до свого дитяти порядочок дати. Грин. III. 410.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. порядочок — поря́дочок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. порядочок — -чку, ч. Пестл. до порядок 1-3). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. порядочок — ПОРЯ́ДОЧОК, чку, ч. Пестл. до поря́док 1–3. Співак закликав додержувати тиші: – Товариші, ану, порядочок. Не заважайте говорити (А. Головко); Я вже так осмілів, що без усякої обережності так і випалюю: – Тут люди до Берліна рвуться, а вони, чорти, возяться! Порядочки!.. (П. Колесник). Словник української мови у 20 томах
  4. порядочок — ПОРЯ́ДОЧОК, чку, ч. Пестл. до поря́док 1-3. Співак закликав додержувати тиші: — Товариші, ану, порядочок. Не заважайте говорити (Головко, І, 1957, 401); Я вже так осмілів, що без усякої обережності так і випалюю: — Тут люди до Берліна рвуться, а вони... Словник української мови в 11 томах