посадонько
Посад, -ду
м.
1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. ІІІ. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144.
2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у.
3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Александров. у. ум. посадонько. Мет. 175.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me