посадонько

Посад, -ду

м.

1) Мѣсто, гдѣ сажаютъ жениха и невѣсту; во время свадьбы. Грин. ІІІ. 539. Благослови ж мене, та мій батеньку, на сім посаді сісти. Мет. 144.

2) Поставъ въ мельницѣ. У млині два посади. Лебед. у.

3) Рядъ или кругъ сноповъ на току для молотьбы. Александров. у. ум. посадонько. Мет. 175.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me