посвистач
Посви́стач, -ча
м. Богъ вѣтровъ, погоды. Встрѣчено въ фальсифицированной думѣ и таковомъ же вступленіи къ ней, опубликованныхъ Шишацкимъ-Илличемъ (о походѣ князя-язычника въ христіанскую землю). Слово повидимому выдуманное составителемъ думы. ЗОЮР. I. 173, 176, 177.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посвистач — див. вітер Словник синонімів Вусика