поседіти
Посе́діти, -джу, -диш
гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поседіти — посе́діти дієслово доконаного виду посидіти діал. Орфографічний словник української мови
- поседіти — див. посидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти. Словник української мови у 20 томах
- поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти. Словник української мови в 11 томах