поседіти

Посе́діти, -джу, -диш

гл. = посидіти. Я поседжу й сама в хаті. Чуб. II. 157.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поседіти — посе́діти дієслово доконаного виду посидіти діал. Орфографічний словник української мови
  2. поседіти — див. посидіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти. Словник української мови у 20 томах
  4. поседіти — ПОСЕ́ДІТИ див. поси́діти. Словник української мови в 11 томах