послувати

Послувати, -лую, -єш

гл. Быть депутатомъ въ парламентѣ, въ сеймѣ. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. послувати — Послува́ти. Бути послом (депутатом). Дуже шкода, що не мали вдостоту голосів, щоб вийшли послувати з своєї партії як представник жіноцтва (Коб., Листи, 207, 644) // пол. posłować — бути послом (депутатом), посланцем. Українська літературна мова на Буковині
  2. послувати — ПОСЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., рідко. Бути дипломатичним представником однієї країни в інший; бути послом. Я послував уже на своєму віку десять років (з публіц. літ.). Словник української мови у 20 томах