послухняний
Послухняний, -а, -е
Послушный. Розумний та послухняний був. О. 1862. V. 106.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- послухняний — послухня́ний прикметник рідко Орфографічний словник української мови
- послухняний — -а, -е, рідко. Те саме, що слухняний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- послухняний — ПОСЛУХНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що слухня́ний. Розумний та послухняний був (Сл. Б. Грінченка); Родивсь [Б. Сметана], як Моцарт, – з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних (М. Рильський). Словник української мови у 20 томах
- послухняний — ПОСЛУХНЯ́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що слухня́ний. Розумний та послухняний був (Сл. Гр.); Родивсь [Б. Сметана], як Моцарт, — з музикою в серці І в пальцях, ще з дитинства послухняних (Рильський, II, 1960, 289). Словник української мови в 11 томах