посміт

Посміт, -ту

м. Встрѣчено у Кулиша = сміття, соръ. Нехай посмітом зметуться, зникнуть, як постали. К. Псал. 194.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посміт — -у, ч., діал. Сміття. Великий тлумачний словник сучасної мови