поспитатися
Поспита́тися, -та́юся, -єшся
гл. Спросить, спроситься.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поспитатися — поспита́тися дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- поспитатися — -аюся, -аєшся, док., розм. Те саме, що спитатися. || Розпитати когось про що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поспитатися — ПОСПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що спита́тися. – Шлях є, та кудою він провадить? – каже козак. – Треба під'їхати до хуторця [хутірця] й поспитатись (Марко Вовчок); – Хіба ти справді на заробітки йти збираєшся?... Словник української мови у 20 томах
- поспитатися — ЗАПИ́ТУВАТИ (звертатися до когось з питанням), ПИТА́ТИ, ПИТА́ТИСЯ розм., ЗАПИ́ТУВАТИСЯ розм. — Док.: запита́ти, спита́ти, спита́тися, поспита́тися, запита́тися. — Іще якась надзвичайна сенсація? — підозріливо запитує Стадницький (М. Словник синонімів української мови
- поспитатися — ПОСПИТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док., розм. Те саме, що спита́тися. — Шлях є, та кудою він провадить? — каже козак. — Треба під’їхати до хуторця [хутірця] й поспитатись (Вовчок, І, 1955, 323); — Хіба ти справді на заробітки йти збираєшся?... Словник української мови в 11 томах