постигти
Постига́ти, -га́ю, -єш
сов. в. постигти, -гну, -неш, гл.
1) Созрѣвать, созрѣть. Вітер повіває, жито постигає. н. п. Пшениця постигла жатись. Черк. у.
2) Поспѣвать, поспѣть, быть готовымъ. Уже й вечеря постигла, а батько не йде в хату. Чуб. II. 99. Хліб постиг, — виймаю. Г. Барв. 242.
3) Настигать, настичь, приспѣть, придти. Пятнадцятий год постиг. Г. Барв. 64. Смерть мене постигає саму. МВ. І. 57. От його-то постигла лиха година. Кв.
4) Успѣвать, успѣть. Ще постигнемо до церкви. Левиц. І. Добре, добре, шо постиг вовчик: із корови голова да хвостик. Чуб. V. 635. Де сам чорт не постигає, туди, мовляли, бабу посилає. К. ЦН. 301.
5) Холодѣть, похолодѣть. Як тобі дам, аж тобі в п'ятах постигне. Ном. № 3636.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- постигти — пости́гти 1 дієслово доконаного виду дозріти пости́гти 2 дієслово доконаного виду застигнути, захолонути — про багато чогось розм. Орфографічний словник української мови
- постигти — I див. постигати. II див. постигнути II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- постигти — ПОСТИ́ГТИ¹ див. постига́ти. ПОСТИ́ГТИ² див. пости́гнути². Словник української мови у 20 томах
- постигти — I. СТИ́ГНУТИ (про плоди рослин — досягти зрілості), ДОСТИГА́ТИ, ЗРІ́ТИ, ДОЗРІВА́ТИ, СПІ́ТИ, ДОСПІВА́ТИ, ВИСТИГА́ТИ, ВИЗРІВА́ТИ, ВИСПІВА́ТИ, ПОСПІВА́ТИ, НАСТИГА́ТИ, ПОСТИГА́ТИ розм., НАСПІВА́ТИ розм., СПІЛІ́ТИ розм., ДОСТО́ЮВАТИ розм.; ПРИСТИГА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- постигти — ПОСТИ́ГТИ¹ див. постига́ти. ПОСТИ́ГТИ² див. пости́гнути². Словник української мови в 11 томах