1. Словник української мови Грінченка

постільниця

Постільни́ця, -ці

ж. Постель, тюфякъ, перина. — Хто ж ті буде постілоньку слати? «Ой є в полю зелена травиця, — то ж буде моя постільниця». Гол. III. 153.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. постільниця — -і, ж., зах. Постіль (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. постільниця — ПОСТІ́ЛЬНИЦЯ, і, ж., заст. Постіль; // Перина. – Хто ж ті [тобі] буде постілоньку слати? “Ой є в полю зелена травиця, – то буде моя постільниця” (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах