посудник
По́судник, -ка
м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- посудник — посу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- посудник — -а, ч. 1》 Кваліфікований гончар. 2》 Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Великий тлумачний словник сучасної мови
- посудник — ПОСУ́ДНИК, а, ч. Робітник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Словник української мови у 20 томах
- посудник — ПОСУ́ДНИК, а, ч. Робітник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Словник української мови в 11 томах