посудник

По́судник, -ка

м. Гончаръ, изготовляющій разнаго рода глазированныя и терракотовыя издѣлія, сравнительно лучшія. Вас. 177.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посудник — посу́дник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. посудник — -а, ч. 1》 Кваліфікований гончар. 2》 Працівник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посудник — ПОСУ́ДНИК, а, ч. Робітник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Словник української мови у 20 томах
  4. посудник — ПОСУ́ДНИК, а, ч. Робітник їдальні, ресторану і т. ін., що миє посуд на кухні. Словник української мови в 11 томах