посудомити

Посудо́мити, мить

гл. безл. Свести, судорожно стянуть. Щоб тобі руки посудомило. Ном. № 3719.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. посудомити — посудо́мити дієслово доконаного виду безос. Орфографічний словник української мови
  2. посудомити — -ить, док., перех., безос. Стягнути м'язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). || Скорчити, покорчити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. посудомити — ПОСУДО́МИТИ, ить, док., що, безос. Стягнути м'язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). – Чи ж мені ноги посудомить – вистояти якусь годину? (О. Гончар); – Треба, то хай сам пришвендяє до мене, – викрикнув. Словник української мови у 20 томах
  4. посудомити — КО́РЧИТИ (викликати корчі, зводити судомою), СУДО́МИТИ, КАРЛЮ́ЧИТИ розм. — Док.: ско́рчити, поко́рчити, зсудо́мити, посудо́мити, скарлю́чити, покрути́ти, позмика́ти розм. (Генрікова:) Мого ж (чоловіка) на тім тижні знов напала слабість. Словник синонімів української мови
  5. посудомити — ПОСУДО́МИТИ, ить, док., перех., безос. Стягнути м’язи судомою, зсудомити (руки, ноги кому-небудь, також багатьом). — Чи ж мені ноги посудомить — вистояти якусь годину? (Гончар, III, 1959, 309); Бурмака не захотів іти до князя. Словник української мови в 11 томах