посіркувати

Посіркува́ти, -ку́ю, -єш

гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me