посіркувати
Посіркува́ти, -ку́ю, -єш
гл. Помазать (стѣну, напр.) въ первый разъ полубѣлой глиной по сѣрой. Чого ж воно не біліє стіна? Адже ви побілували її сьогодні? — Та ні, ми не білували, ми тілько посіркували. Новомоск. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me