1. Словник української мови Грінченка

потепліти

Потепліти, -лію, -єш

гл. Потеплѣть. На дворі втихло й потепліло. Левиц. І. 55.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потепліти — поте́плі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. потепліти — -тепліє, док. 1》 перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат). 2》 перен. Набрати привітного, лагідного, ласкавішого виразу, втратити суворість (перев. про очі, погляд і т. ін.). || безос. || Стати лагіднішим, ласкавішим. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потепліти — ПОТЕ́ПЛІ́ТИ, те́плі́є, док. 1. перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат). – Після утрені, як верталися з вербою, дуже потепліло, розтав сніг, і скрізь по вулиці стояли глибокі калюжі (О. Стороженко); У падолисті вдарив мороз. Словник української мови у 20 томах
  4. потепліти — ПОТЕ́ПЛІ́ТИ, те́плі́є, док. 1. перев. безос. Стати теплим, теплішим (про погоду, клімат). — Після утрені, як верталися з вербою, дуже потепліло, розтав сніг, і скрізь по вулиці стояли глибокі калюжі (Стор., І, 1957, 167); У падолисті вдарив мороз. Словник української мови в 11 томах