1. Словник української мови Грінченка

поторгувати

Поторгувати, -гую, -єш

гл. Поторговать; продать или купить на базарѣ. Поїхав він на базарь — от як би і у нас у Корсуні — поторгував він, що йому треба було. Рудч. Ск. І. 115.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поторгувати — поторгува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поторгувати — -ую, -уєш, док. Торгувати якийсь час. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поторгувати — ПОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Торгувати якийсь час. Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці .. не хочуть торгувати. – А вони вже поторгували, – відповіла їм на це княгиня, – я закупила в них усе їхнє добро (С. Словник української мови у 20 томах
  4. поторгувати — Поторгува́ти, -гу́ю, -гу́єш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. поторгувати — ПОТОРГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док. Торгувати якийсь час. Мужі рушили до неї [княгині], почали скаржитись, що руські купці.. не хочуть торгувати. — А вони вже поторгували, — відповіла їм на це княгиня, — я закупила в них усе їхнє добро (Скл. Словник української мови в 11 томах