потребити

Потреби́ти

см. потребляти.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потребити — Знищити Словник застарілих та маловживаних слів
  2. потребити — Потреби́ти, -блю́, -би́ш, -бля́ть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)