1. Словник української мови Грінченка

потрюхикати

Потрюхикати, -каю, -єш

гл. Потрусить мелкимъ шагомъ? От потрюхикав собі віл помалу. Чуб. II. 154.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потрюхикати — потрюхи́кати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потрюхикати — -аю, -аєш, док., розм. Те саме, що потрюхати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Григорій Тютюнник); Коні потрюхикали нога за ногою (П. Загребельний). Словник української мови у 20 томах
  4. потрюхикати — ПОТРЮХИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Те саме, що потрю́хати. Джмелик сів на коня й, побрязкуючи мішком з зіпсованими сошниками, потрюхикав на Троянівку (Тют., Вир, 1964, 79); Коні потрюхикали нога за ногою (Загреб., Диво, 1968, 155). Словник української мови в 11 томах