1. Словник української мови Грінченка

потугувати

Потугувати, -гую, -єш

гл. Мучиться въ родахъ. Роди були тяжко трудні: потугувала наша Мотря два дні и дві ночі. Мир. ХРВ. 22.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потугувати — потугува́ти дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. потугувати — -ую, -уєш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потугувати — ПОТУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів). Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Панас Мирний). Словник української мови у 20 томах
  4. потугувати — ПОТУГУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., розм. Мучитися від потуг (під час родів). Роди були тяжко трудні: потугувала ними Мотря два дні й дві ночі (Мирний, II, 1954, 44). Словник української мови в 11 томах