1. Словник української мови Грінченка

потішувати

Потішувати, -шую, -єш

гл. = потішати. Була вона вродливов паннов, мудро ученов, завше тама потішувала. Гн. І. 140.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. потішувати — поті́шувати дієслово недоконаного виду діал. Орфографічний словник української мови
  2. потішувати — -ую, -уєш, недок., перех., діал. Потішати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. потішувати — ПОТІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, діал. Потішати. – Коби лиш наверх [брами] вихопитися, а там най би й стрімголов, то нічо, – потішував себе Панько (Л. Мартович). Словник української мови у 20 томах
  4. потішувати — ПОТІ́ШУВАТИ, ую, уєш, недок., перех., діал. Потішати. — Коби лиш наверх [брами] вихопитися, а там най би й стрімголов, то нічо, — потішував себе Панько (Март., Тв., 1954, 165). Словник української мови в 11 томах