1. Словник української мови Грінченка

похвалитися

Похваля́тися, -ля́юся, -єшся

сов. в. похвали́тися, -лю́ся, -лишся, гл.

1) Угрожать (словами), произносить угрозы. Похваляється бити мене. Н. Вол. у. Він похвалявсь, похвалявсь на Василя, та таки й домостивсь. Черк. у. Яконом похваливсь бити його. Рудч. Ск. І. 167.

2) Сообщать, сообщить, разсказать о чемъ. Похваливсь я йому, а він другому. Кролев. у. Молодиці похваляються, що вона (попадя) обіхідлива з народом. Г. Барв. 132.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похвалитися — похвали́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. похвалитися — [похвалитиес'а] -л'ус'а, -алиес':а, -алиец':а, -ал'ац':а; нак. -лис'а, -л'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. похвалитися — див. похвалятися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. похвалитися — ПОХВАЛИ́ТИСЯ див. похваля́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. похвалитися — ВІДКРИВА́ТИ (робити відомим те, що було прихованим, таємним), РОЗКРИВА́ТИ, ВИКРИВА́ТИ, З'ЯСО́ВУВАТИ, ХВАЛИ́ТИСЯ. — Док.: відкри́ти, розкри́ти, ви́крити, з'ясува́ти, похвали́тися. Словник синонімів української мови
  6. похвалитися — ПОХВАЛИ́ТИСЯ див. похваля́тися. Словник української мови в 11 томах