поход
Похо́д, -ду
м.
1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22.
2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поход — похо́д іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
- поход — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що лишок. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поход — (у вазі) надмір Словник чужослів Павло Штепа
- поход — ПОХО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що ли́шок. Танк, як танк. Важкий .. Певно, такий, як треба. І ще – з походом (Ю. Яновський). Словник української мови у 20 томах
- поход — ПОХО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що ли́шок. Танк, як танк. Важкий.. Певно, такий, як треба. І ще — з походом (Ю. Янов., І, 1954, 51). Словник української мови в 11 томах