похребт

Похребт, -ту

м. Хребетъ, спина. Бик має міцний похребт. Вх. Лем. 455.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. похребт — по́хребт іменник чоловічого роду, істота діал. Орфографічний словник української мови
  2. похребт — -у, ч., зах. Хребет. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похребт — ПО́ХРЕБТ, у, ч., діал. Хребет. Бик має міцний похребт (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах
  4. похребт — ПО́ХРЕБТ, у, ч., діал. Хребет. Бик має міцний похребт (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах