поцокотати

Поцокота́ти, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш

гл.

1) Постучать.

2) Пострекотать.

3) Быстро поговорить.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцокотати — поцокота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. поцокотати — див. поцокотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти. Словник української мови в 11 томах