поцокотати
Поцокота́ти, -чу́, -чеш и поцокоті́ти, -чу́, -ти́ш
гл.
1) Постучать.
2) Пострекотать.
3) Быстро поговорить.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцокотати — поцокота́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- поцокотати — див. поцокотіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти. Словник української мови у 20 томах
- поцокотати — ПОЦОКОТА́ТИ див. поцокоті́ти. Словник української мови в 11 томах