поцтивий

Поцти́вий, -а, -е

= почтивий. Жиймо як поцтиві люде. Гол. І. 346.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцтивий — Добряга [X] — чесний (з легенькою іронією — дурненький) [VII] — чесний [VI] Словник з творів Івана Франка