починальний
Починальний, -а, -е
Относящійся къ началу дѣйствія, начальный. Ой дайте нам коровайную починальную шишечку. Грин. III. 463.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- починальний — почина́льний прикметник Орфографічний словник української мови
- починальний — [почиенал'нией] м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- починальний — -а, -е. Яким починається що-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- починальний — ПОЧИНА́ЛЬНИЙ, а, е. Яким починається що-небудь. Словник української мови у 20 томах
- починальний — Почина́льний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- починальний — ПОЧИНА́ЛЬНИЙ, а, е. Яким починається що-небудь. Словник української мови в 11 томах