1. Словник української мови Грінченка

почовгати

Почо́вгати, -гаю, -єш

гл. Пошаркать, потереть (ногами).

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почовгати — почо́вгати дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. почовгати — -аю, -аєш, док., розм. 1》 неперех. Човгати якийсь час. 2》 перех. Човгаючи, стерти (підошви, підметки і т. ін.). 3》 неперех., перен. Повільно піти, човгаючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почовгати — ПОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. Човгати якийсь час. Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав підошвами по рогожці, простеленій біля порога (Я. Гримайло). 2. що. Човгаючи, стерти (підошви, підметки і т. ін.). Словник української мови у 20 томах
  4. почовгати — ПОЧО́ВГАТИ, аю, аєш, док., розм. 1. неперех. Човгати якийсь час. Юнак поглянув на свої забруднені чоботи, почовгав підошвами по рогожці, простеленій біля порога (Грим., Кавалер.., 1955, 87). 2. перех. Човгаючи, стерти (підошви, підметки і т. ін.). Словник української мови в 11 томах