почужитися
Почужи́тися, -жуся, -жишся
гл. = почужатися. Желех.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почужитися — почужи́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- почужитися — -имося, -итеся, док., розм., рідко. Те саме, що почужатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почужитися — ПОЧУЖИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док., розм., рідко. Те саме, що почужа́тися. Словник української мови у 20 томах
- почужитися — ПОЧУЖИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док., розм., рідко. Те саме, що почужа́тися. Словник української мови в 11 томах