почужитися

Почужи́тися, -жуся, -жишся

гл. = почужатися. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почужитися — почужи́тися дієслово доконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. почужитися — -имося, -итеся, док., розм., рідко. Те саме, що почужатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почужитися — ПОЧУЖИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док., розм., рідко. Те саме, що почужа́тися. Словник української мови у 20 томах
  4. почужитися — ПОЧУЖИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док., розм., рідко. Те саме, що почужа́тися. Словник української мови в 11 томах